– Тернопіль житлово-комунальний Тернопіль житлово-комунальний
Тернополяни періодично повідомляють фахівцям в управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР про те, що впродовж останніх тижнів на поверхні тернопільського ставу можна побачити загиблу рибу. Дехто припускає, що це – мальки, якими у червні зарибнили водойму. Тоді, нагадаємо, у озеро було випущено близько шести тонн риби, з них – 50% коропів венгерських рамчастих і 50% білих амурів і товстолобів та 400 одиниць сома європейського.
Риба, яка загинула, не належить до вищеперелічених видів, запевняє заступник начальника управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР Олег Соколовський. За його словами, наш став впродовж багатьох років має усі ознаки природньої водойми, яка має здатність до самоочищення. Та інколи антропогенний вплив настільки значний, що резервів водойми стає замало. Тому чинників, що спричиняють загибель риби, може бути декілька. У першу чергу – це нечистоти, які скидають в став тернополяни та жителі ближніх населених пунктів, в другу – таке природнє явище, як задуха.
– Будь-яка риба може загинути від тої кількості нечистот, яку тернополяни щоденно скидають в став. Тим не менше, ті види, якими зарибнювали став, наразі не постраждали. Мертва риба, яку спостерігають тернополяни – це йорж. Він є найбільш розповсюдженим з усіх п’яти видів йоржів, який потребує високого вмісту кисню у воді, а від нестачі кисню риби цієї породи гинуть, – пояснює фахівець.
Такої ж думки і начальник відділу охорони водних біоресурсів в Тернопільській області Андрій Об’єщик. Він каже, що риби постійно перебувають в пошуку місць, багатих на кисень.
– Для нормальної життєдіяльності риб необхідно, щоб вміст кисню в одному літрі води становив в середньому до 2 см. куб. Від нестачі кисню риби виснажуються, а потім гинуть, і інколи це явище стає масовим. Тоді говорять про так звану задуху – масову загибель риби від нестачі або відсотності кисню. Задухи виникають як улітку, так і взимку. Літні задухи збігаються з так званим “цвітінням” водойм: масовий розвиток мікроскопічних, переважно синьо- зелених водоростей, які замічують водойму. У процесі їхнього згнивання кисню витрачається більше, ніж виділяється, тому риба та її кормові організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли кисень витрачається для дихання водяними тваринами, бактеріями та водоростями, а виділяється його мало.
Задухам сприяє тривала штильова погода, коли водяні шари вертикально не переміщуються, а кисень, зосереджений у придонних шарах, вбирається відмираючими рештками рослин і тварин, – каже Андрій Об’єщик.
Літній замор риби не є хворобою, кажуть фахівці. Для того щоб риба добре росла і розвивалася, необхідна свіжа проточна вода, збагачена розчиненим киснем. Якщо кількість кисню у воді різко зменшується – риба проявляє занепокоєння і часто гине.
Багато водойм у літній період внаслідок процесів гниття майже повністю втрачають розчинений у воді кисень. Однак процеси «цвітіння» є водночас і негативними, і позитивними для природного водного середовища. Саме завдяки цьому процесу сонячне світло проникає глибше, тим самим сприяючи інтенсивному розвитку мікроводоростей, які є важливим додатковим джерело живлення як для рослиноїдних видів риб так і для інших водних біоресурсів.
Для зменшення чисельності водоростей рекомендовано зарибляти водойму товстолобом та білим амуром, що і було зроблено напередодні у Тернополі.
Усім тернополянам, яких занепокоїло дане явище, радимо також звертаєти увагу на чистоту прибережних захисних смуг щоб уникати стихійних звалищ та запобігати потраплянню відходів у водойму. При виявленні порушників, які скидають нечистоти в озеро, варто відразу звертатися до представників правоохоронних органів. Спільна турбота про наше місто та його водойми – запорука краси та розвитку Тернополя.
Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР