Євген Дмитришин: “Нема чого сидіти вдома”

Працівник з комплексного прибирання ПП “Люкс” Євген Дмитришин вже три роки працює у підприємстві. За цей час здобув неабияку повагу як від представників  свого колективу, так і від мешканців.

– Раніше я працював на цукровому заводі , після закриття якого довелося шукати іншу роботу. Так і став двірником. – розповідає Євген Васильович. – Здебільшого цю роботу опановують і якісно виконують жінки, чоловіки часто вважають, що це недостойна праця… Ні, працювати прибиральником  – це не приниження. Навпаки, це надзвичайно важка фізично робота, далеко не жіноча. Тому моє кредо – нема чого сидіти вдома. Відтак намагаюся виконувати свої обов’язки совісно і робити все можливе для забезпечення порядку у будинках та на прибудинкових територіях.

Колеги Євгена Васильовича підтверджують: він незамінна людина у ПП “Люкс”, адже завжди готовий взятися за роботу будь-якої складності.

– Запорукою доброї роботи є наш згуртований колектив. У нас в ПП “Люкс” саме так і є: наш майстер не тільки спостерігає, але й працює разом з нами. Заступник директора підприємства Катерина Євтсахіївна ніколи не залишає поза увагою потреби та побажання  працівників з комплексного прибирання. Підтримка керівників підприємства має велике значення, адже усі ми є гвинтиками складного механізму, де без взаємодопомоги і взаємовиручки – ніяк. Іноді з роботою можна впоратися до обіду, а часом доводиться працювати цілий день і без обіду. Більшу частину свого часу я перебуваю на роботі і радію цьому, адже мені пощастило і з дружним колективом, і з розуміючим керівництвом, і з хорошими мешканцями.

Євген Васильович має деякі захоплення поза роботою. Зокрема свого часу любив попрацювати на присадибній ділянці. З того часу залишив собі невеличкий спогад – гарбуз. Як  розповів чоловік, великим здивуванням було для нього те, що гарбуз “прожив” чотири роки в його оселі. 

– Мені розповіли, що гарбузи можна зберігати при кімнатній температурі доволі довго. Для них вона прийнятніша, аніж холодні підвали чи льохи. Я спробував – і дійсно: гарбуз зберігався у моїй кухні чотири роки. Лише нещодавно я вирішив під час вологого прибирання протерти його ганчіркою, після чого він почав трохи гнити, то ж довелося його викинути. Але все ж я вирішив поділитися цим невеличким секретом з власного досвіду із любителями городини, адже якби сам не переконався – ніколи б не повірив.

Отакі вони, працівники комунальної галузі – працелюбні та позитивні.

Управління житлов. о-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР