– Тернопіль житлово-комунальний Тернопіль житлово-комунальний
З 1 грудня 2021 року у місті у відповідності до законодавства України вступили в дію нові договірні відносини між Споживачами послуг з постачання теплової енергії та гарячої води на надавачем послуг КП «ТМТКЕ».
Ці відносини передбачають нарахування плати за отримані комунальні послуги будівлі у цілому а потім їх розподіл серед співвласників багатоквартирного будинку за встановленими законодавством правилами.
Слід відмітити, що наказом Мінрегіону від 28.12.2021 №358, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.01.2022 за N 93/37429, внесено зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року N 315, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року за N 1502/32954 та викладено її у новій редакції. Що передбачають ці нововведення?
Так, послуга з постачання теплової енергії тепер розподіляється між всіма співвласниками багатоквартирного будинку на загальнобудинкові потреби, на опалення житлових та нежитлових приміщень, та на теплову енергію, яка надходить від ділянок транзитних трубопроводів в приміщеннях з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення. Послуга розподіляється пропорційно до опалювальної площі приміщення Споживача.
Загальнобудинкові потреби на опалення – це витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі.
В результаті функціювання внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання за рахунок тепловиділень від ізольованих розподільчих трубопроводів, які розташовані в будівлі створюються благоприємні умови для нормальної роботи інших інженерних комунікацій будівлі, зокрема, мереж водопостачання та водовідведення, електричних, газорозподільних мереж.
Нарахування за постачання теплової енергії здійснюється у будівлі в цілому за розрахунковий місяць за показниками комерційного приладу (будинкового лічильника), а у разі його відсутності розраховується за нормою споживання, що встановлюється органом місцевого самоврядування. Норма споживання теплової енергії у будівлі протягом опалювального періоду – це співвідношення нормативного споживання теплової енергії будівлею за опалювальний період до загальної опалювальної площі будівлі.
Для визначення та розподілу обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення можуть застосовуватися різні підходи:
а) розрахунок за довжинами трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, (метри погонні) та даними про загальну площу місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень (незалежно від наявності опалювальних приладів) у будівлі, окрім підвалів, техпідпіль та горищ, (м2) та загальну опалювальна площа будівлі, окрім підвалів, техпідпіль та горищ, (м2);
б) застосовуються проектні дані щодо обсягу теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі або за результати енергоаудиту. Рішення про застосування результатів енергетичного аудиту приймається співвласниками будівлі міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець розподілу комунальної послуги;
в) у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення , може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: для 1 – 5 поверхової будівлі – 25 %; для 6 – 10 поверхової будівлі- 20 %; для будівлі вище 10 поверхів – 15 %.
Отже споживач, який опалює приміщення з допомогою системи ЦО, в результаті розподілу пропорційно до опалювальної площі цього приміщення, оплачує свою частку за послугу з постачання теплової енергії для опалення займаного приміщення та частку за загальнобудинкові потреби на опалення.
Споживач, який опалює приміщення індивідуальною системою, в результаті розподілу пропорційно до опалювальної площі цього приміщення, оплачує тільки свою частку за загальнобудинкові потреби на опалення. Крім цього йому персонально може нараховується плата та за теплову енергію, яка надходить від ділянок транзитних трубопроводів, якщо вони проходять через його приміщення.
Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення розраховується за формулою на підставі даних про довжини всіх транзитних трубопроводів у приміщенні з індивідуальним опаленням або окремому приміщенні з транзитними мережами опалення. Для розрахунку приймається qвтр.транз = 7 Вт/м – питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів Вт/м; питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100 %; можуть застосовуватись питомі теплові втрати відповідно до проекту відокремлення (відключення) приміщення (за його наявності) або за результатами розрахунку організації, яка має на це відповідний дозвіл.
Окремо слід зупинитись на принципах розподілу обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП. Тут теж можуть застосовуватись різні підходи:
а) за рішенням співвласників будівлі для визначення обсягу споживання теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП застосовуються результати енергетичного аудиту. Про таке рішення співвласники будівлі письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги;
б) проводиться розрахунок на підставі даних про довжини трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП (метри погонні);
в) у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, за наявності циркуляції, може бути визначений спрощено – як частка від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води , спожитої будівлею = 20 %. При тупиковому прокладанні трубопроводів системи ГВП у будівлі або непрацюючій циркуляційній лінії обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, становить 10 % від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води у будівлі.
Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень у будівлі (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) незалежно від обсягу спожитої гарячої води у кожному розрахунковому періоді в опалювальний та міжопалювальний період пропорційно до загальних/опалюваних площ/об’ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
За рішенням співвласників будівлі розподіл обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, може здійснюватися між споживачами пропорційно до довжини або до кількості стояків транзитних трубопроводів ГВП у їх приміщеннях. У такому разі співвласники будівлі надають виконавцю розподілу комунальної послуги всі вихідні дані для застосування такого принципу розподілу.
Просимо звернути увагу, що виключно співвласники будівлі можуть встановлювати поплавкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої комунальної послуги (детальніше про це у додатку 1)
ДОДАТОК1
Поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії
між окремими споживачами у будівлі/будинку
(витяг з Методики)
- Власники (співвласники) будівлі/будинку можуть прийняти рішення про застосування поправкових коефіцієнтів до обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових/нежитлових приміщень окремих споживачів, про що письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги.
- Поправкові коефіцієнти встановлюються для розподілу обсягу спожитої теплової енергії на опалення між окремими споживачами у наріжних квартирах (приміщеннях), квартирах (приміщеннях), розташованих на перших і останніх поверхах будівель, де налічуються два або більше споживачів, та які не мають вузлів розподільного обліку теплової енергії.
- Поправкові коефіцієнти розраховуються на основі проектних значень тепловтрат приміщень для кожної окремої будівлі/будинку (для типових будівель – на основі проектних даних для відповідної серії). У разі відсутності проектних даних по тепловтратах окремої будівлі/будинку або аналогічних будівель використовуються спрощені поправкові коефіцієнти, що застосовуються до кожної квартири (приміщення), згідно з таблицею 1 цієї Методики.
Таблиця 1
Поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії на опалення між окремими споживачами
| Поверх | Поправковий коефіцієнт | |
| кутової квартири (приміщення) | рядової квартири (приміщення) | |
| Перший над неопалюваними приміщеннями | 0,8 | 0,9 |
| Перший над опалюваними приміщеннями | 0,9 | 1 |
| Середній | 0,9 | 1 |
| Середній над аркою або проїздом | 0,9 | 0,9 |
| Останній | 0,8 | 0,9 |
- Після отримання відповідного рішення власників (співвласників) будівлі/будинку під час здійснення розподілу теплової енергії виконавцем розподілу комунальної послуги застосовуються установлені поправкові коефіцієнти до розрахованого обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових/нежитлових приміщень таких окремих споживачів протягом усіх наступних розрахункових періодів та наступних опалювальних періодів.
- Власники (співвласники) будівлі/будинку можуть прийняти рішення про відміну застосування поправкових коефіцієнтів до обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових/нежитлових приміщень таких окремих споживачів, про що письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги.
Примітка:
просимо співвласників будинку врахувати це та звернути увагу що новою
редакцією Методики не передбачене право співвласників на встановлення
понижуючого коефіцієнта на опалення МЗК від 0,2 до 0,9 залежно від
теплотехнічних характеристик будівлі, або встановлення
підвищувального коефіцієнта від 1,1 до 2.