27.05.2024 03:23
eps_banner
АКТУАЛЬНО:

Тернополяни побачили, як чехи живуть у своїх панелаках

Xt[szВпродовж 15-21 травня цього року в рамках проекту Словацької Асоціації Зовнішньої Політики та Центру вивчення глобалізації «Стратегія ХХІ», за фінансової підтримки Фонду «SlovakAid» та організаційних зусиль Асоціації «Енергоефективні міста України», представники чотирнадцяти українських муніципалітетів (в тому числі – Тернополя) відвідати Чеську Республіку. Під час поїздки вони мали можливість ознайомитися із практикою впровадження енергоефективних заходів у сфері поводження з твердими побутовими відходами, вуличного освітлення, будівництва пасивних будівель та еко – парків, функціонування очисних споруд, модернізації соціально-культурних об’єктів, тощо. Тернопіль у проекті представляли завідувач сектору з питань енергозабезпечення Павло Савечко та начальник виробного-технічного відділу міських тепломереж Віталій Грубенюк. Позитивним також став досвід спілкування із представниками наукового середовища Університетів ім. Масарика (м. Брно) та ім. Томаша Баті (м. Злін), Міністерства промисловості і торгівлі та Міністерства екології (м. Прага), а також колегами із адміністрації житлового мікрорайону Новий Лісковець (м. Брно).

Отож, наводимо деякі факти, які найбільше запам’яталися під час цього візиту:

  • курс чеської крони до української гривні фактично 1:1, а тому українцям буде легко зрозуміти фінансово-економічні показники життя середньостатистичного чеха;
  • продукти в супермаркетах на 10-30% дорожчі ніж в Україні, але зустрічались і дешевші аналоги. Вулична торгівля спостерігалась рідко;
  • в мікрорайоні Новий Лісковець немає приватного житла, всі багатоповерхівки перебувають у власності міської адміністрації і квартирна плата з орендою складає 55 крон за 1 кв. м. Щоб отримати таке житло необхідно стояти в черзі;
  • квартирна плата для приватизованих квартир є різною, в залежності від рішення загальних зборів (аналог нашим ОСББ) може коливатись в районі 10-30 крон;
  • куб води коштує 74 крони, з яких 40% витрати на водопостачання, а 60% на водовідведення. Висушений муловий осад віддають на цементний завод, де він використовується, як низькокалорійне паливо, залишки якого (золу) використовують у якості складника цементу;
  • громадський транспорт виключно великогабаритний, вартість проїзду від 20 крон на 1 год.;
  • підземні парковки, велопарковки та доріжки – звичне явище;
  • громадські туалети у вигляді малих архітектурних форм можна зустріти по всьому місту;
  • вивіз сміття для однієї людини становить 900 крон на рік, з яких 400 оплачує споживач, а 500 муніципалітет. Кошти на утилізацію закладено в тарі і 98% сміття йде на сміттєспалювальний завод, який генерує електроенергію та тепло;
  • сміття сортується в обов’язковому порядку, майданчики огороджено;
  • після вигулу домашніх улюбленців необхідно за ними прибрати;
  • автотранспорт не паркується на зелених зонах або тротуарах – штрафи за це дуже великі;
  • в озелененні часто використовують плющ, бо це досить дешево і ефективно;
  • дитячі майданчики обгороджені сіткою (від домашніх тварин), а їх покриття здебільшого із керамзиту або деревної кори. Спортивні майданчики також обгороджено, є багато майданчиків для хокею;
  • теплова енергія коштує в межах 400 крон за ГДж (0,2388 ГКал);
  • ринок постачання електроенергії і газу демонополізований, а тому кінцева ціна є різною;
  • комунальні послуги забезпечено комерційним обліком майже на 100% для всіх груп споживачів;
  • всі панельні житлові будинки (панелаки) здебільшого пройшли процес термомодернізації, споживання знизилось з 140 кВт год на 1 кв.м. в рік, до 40. Використовувалися кошти Євросоюзу, муніципалітету та квартирної плати;
  • хаотично засклені балкони або самовільні добудови не спостерігались;
  • широку популярність здобувають альтернативні джерела енергії;
  • в адмінбудівлі міської ради також розміщенні адвокат, нотаріус, стоматолог, аптека, м’ясний відділ, продуктовий магазин, пошта, тощо. Вся електронна інформація доступна на інформаційному стенді;
  • для благоустрою прилеглих територій функціонують спеціалізовані супермаркети;
  • найменша зарплата в муніципалітеті м. Брно становить 16,0 тис. крон, найбільша 35,0 тис. і вона залежить від рівня освіти, стажу та кількості дітей працівника. Середня заробітна плата в країні складає 24,0 тис. крон.

При таких доходах та тарифах, самі чехи вважають себе не заможними і здебільшого їздять на роботу до Німеччини або Австрії. Наших земляків в даній республіці досить багато і про цих заробітчан ми чули лише позитивні відгуки.

Будемо сподіватись, що реформи в Україні також дадуть змогу значно підняти рівень добробуту наших громадян, але для цього потрібно ще багато працювати і вчитися у наших друзів та партнерів.

Враженнями від поїздки поділився Павло Савечко. Фото автора.