“Швець без чобіт, водоканал — без води”

Сьогодні опинилися в ситуації з приказки. Швець без чобіт, водоканал — без води. Зате маємо для вас покрокову ліквідацію аварії у фото.
Наприкінці цієї фотосесії не буде апетитних смаколиків, стильного хенд-мейду тощо. Брутальних мачо теж не буде. Просто у кількох будинках після короткої перерви з’явиться вода.
Отже, один із працівників через вікно помічає, що недалеко від входу до адмінкорпусу “Тернопільводоканалу” з-під землі струменить вода.
Насамперед потрібно припинити водопостачання на аварійній ділянці. До справи береться бригада Володимира Ранецького.
Невеличкий “гейзер” утворився на автостоянці. Поки аварійники розбирають бруківку, охоронець розшукує власників автомобілів, бо для того, щоб заїхав екскаватор, надто мало місця. Водіїв знаходять не одразу, та все ж це не МАФ чи інша споруда, з якою клопотів було б набагато більше.
Далі потрібно дочекатися газовиків, зв’язківців, теплопостачальників, щоб отримати погодження на розкопки, адже під землею проходять і їхні комунікації.
Тож коли вам здається, що водоканалівці простоюють — знайте, що це не так. Якщо аварія на водопроводах трапляється у віддаленому куточку Тернополя — дістатися туди представникам відповідних служб не так просто, як на Танцорова.
Коли екскаваторник викопав добрячий рів, надходить повідомлення, що трапилася ще одна аварія — на Лучаківського. Відряджають бригаду ще й туди.
Колись у водоканалі працювали 4 аварійних бригади, по семеро осіб у кожній. Тепер — лише три із трьох-чотирьох людей. На робітничі спеціальності у водоканалі не перший рік кадровий голод.
Як тільки з-під землі з’являється шматок труби, розкопки продовжують лопатами, аби не пошкодити мережу.
Діагноз — тріщина, тож вирішують накласти хомут, попередньо очистивши трубу від бруду. Працювати в рукавицях аварійники не люблять. Тоді нема чуття в руках, кажуть. Згортають болото в місці пошкодження й протирають трубу водою з тріщини голіруч. Загартовані руки навіть не червоніють від холоду. “Сьогодні ж плюсова температура, – пояснюють. – Робимо те саме і в мороз”
Закріпити хомут — справа не кількох хвилин, вимагає й сили, й терплячості.
Нарешті вода перестає дзюрчати. Але слюсарі чекають на відновлення водопостачання, щоб переконатися, що хомут закріплено надійно.
Далі розкопане закопують. Спершу лопатами, потім екскаватором. Бруківку моститимуть, коли насип просяде, щоб потім не утворилася заглибина.
Самі аварійники охарактеризували цю аварію, як нескладну. Місце пошкодження виявили одразу, труба не була у спеціальному футлярі, як це трапляється з мережами, що прокладалися дуже давно, тощо. Не було ні дощу, ні снігу і згаданого вже морозу.
Якщо ви дочитали до цього місця, сподіваємся, що ваше ставлення до важкої роботи водоканалівців хоч трохи змінилося. Будьте певні: вони ліквідують аварію і біля вашого будинку чи офісу, якщо така — тьху-тьху-тьху – трапиться. У будь-якому куточку Тернополя. У будь-яку погоду. Будь-якої складності. На щастя, більшість із них не читає те, що пишуть про водоканал у фейсбуку…

КП “Тернопільводоканал”