«Серце» багатоповерхівки: чим живуть та як «лікуються» тернопільські ліфти

Ліфт, без сумніву, є найважливішим рухомим технічним елементом у сучасних  багатоповерхівках. Як без  нього, коли підніматися та спускатися потрібно по декілька разів впродовж дня? Справний ліфт неабияк виручає і матусь із дитячими візками, літніх людей та тих, у кого проблеми зі здоров’ям, тих, хто повертається із супермаркету чи після виснажливого робочого дня. Ліфт є місцем щоденної нетривалої  зустрічі із сусідами  чи служить для того, щоб впродовж лічених хвилин руху у ньому зібратися з думками та налаштуватися на вдалий робочий день… Недаремно часто можна почути, що ліфт – це «серце» багатоповерхівки, адже він завжди у русі. Насправді ж – це складна інженерно-технічна  споруда, яка може бути як помічником, так і найближчою до нашої оселі смертельною небезпекою. Все залежить від того, у якому технічному стані він перебуває та скільки часу пропрацював. Щоб користування ліфтом не становило небезпеки для пасажирів, необхідний постійний нагляд за ним  з боку інженерів ліфтових служб, які оперативно усунуть недоліки та зроблять усе, щоб прилад прослужив якнайдовше.

Найбільше тернопільських ліфтів встановили у вісімдесятих

У Тернополі послугу з технічного обслуговування ліфтів надає три підприємства. Найбільшу частку у місті від 2012 року обслуговує ПТ «Максима». Як розповів головний інженер підприємства Ростислав Прохира на технічному обслуговування ПТ станом на третій квартал 2016 року знаходиться 427 пасажирських ліфтів в житлових будинках,  що перебувають на балансі підприємств, які обслуговують житловий фонд та прибудинкові території та 22 ліфти, які належать об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

• Двісті сорок вісім ліфтів, що перебувають на нашому обслуговуванні, виготовлені на Могилівському ліфтобудівному заводі (МЛЗ), сто сімдесят три – виробництва Київського заводу ліфтів (КЗЛ), – розповідає пан Ростислав. – Як свідчать наявні документи, основну частину ліфтів, які перебувають на обслуговування ПТ «Максима», встановили ще у 1981-1985 роках. Загалом картина по місту така: впродовж 1974-1980 року було встановлено 66 ліфтів, у 1981-1985 роках – 128, у 1986-1990 роках – 96, 1986-1990 роках – 96, а у 1991 – 36 ліфтів. Цілком зрозуміло, що кількість нових підіймачів обумовлена інтенсивністю забудови Тернополя у ті чи інші періоди.

Майже усі ліфти перетнули свою вікову межу, тому проводяться роботи по їх відновленню

Ростислав Прохира розповів, що термін експлуатації ліфтів у багатоповерхівках  передбачений міждержавним стандартом і становить 25 років. Як видно із вищенаведених даних – у значної частини ліфтів термін експлуатації уже завершився.

• Ліфтів, які станом на 2016 рік відпрацювали державний термін експлуатації, 326 одиниць. Цим ліфам відповідно до договорів, укладених із управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР експертне ЕТЦ «Держпраці» проводить експертне обстеження з метою встановлення можливості, доцільності, умов, терміну подальшої експлуатації. За результатами діагностики ходової частини і систем безпеки та стану обладнання ліфта вираховується термін подальшої експлуатації (звичайно 2- 4 роки, залежно від зносу основних вузлів). Раз у рік фахівцями проводиться технічний огляд ліфта.

Як зазначив інженер, після виділення бюджетних коштів і укладання з управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР договорів на проведення капітальних ремонтів ліфтів, для усунення виявлених недоліків ПТ «Максима» здійснює придбання необхідних матеріалів для капітального ремонту  ліфтів і продовження експлуатації ліфтів на дозволений експертною оцінкою термін.

• У 2013 році ПТ «Максима» був здійснений капітальний ремонт восьми ліфтів, у 2014 році – чотирьох, у 2015 – семи, а у 2016 – заплановано капітально відремонтувати дванадцять кабін. У рамках таких ремонтів підприємством за рахунок власних коштів проведено капітальний ремонт кабін ліфтів із заміною щитів купе кабін, постів керування,  плафонів, покриття підлоги кабін, приводів дверей кабіни, обрамлення дверей кабіни, стулок дверей кабіни тощо. Впродовж останніх років фахівці ПТ «Максима» здійснили повну заміну двох десятків кабін. У першому півріччі 2016 року заплановано замінити три кабіни ліфтів у тернопільських багатоповерхівках.

Вандалізм пасажирів – одна з основних причин несправності

Щомісячно за рахунок інвестиційної складової (10% від обсягу робіт) ПТ «Максима» купує матеріали та виконує роботи з поточного ремонту обладнання ліфтів. Та роботи постійно додається, адже обладнання ліфтів не лише старіє та зношується, але й нищиться несвідомими користувачами.

• Одною з причин зупинок та простоїв ліфтів є вихід з ладу обладнання, ресурс якого, передбачений заводом – виготовителем, вичерпався, – каже Ростислав Прохира. –  Та особливо часто сьогодні кабіни страждають через вандалізм пасажирів. А це – нищення щитів ліфтів, підпалювання кнопок в пульті управління,  кнопок постів виклику на сходових майданчиках… Полюбляють у нас заліпити жувальними гумками все, що можливо – і обладнання, і стелю, і плафони…

Попри все, у підприємстві докладають усіх зусиль, щоб мешканцям користуватися ліфтами було максимально комфортно. Зокрема, у ПТ «Максима» цілодобово працює ліфтова аварійна служба, працівники якої оперативно усувають непередбачені зупинки ліфтів та визволяють пасажирів, що застрягли у кабіні.

• Впродовж робочого дня, від 9.00 до 18 .00 години, працює два автомобілі ліфтової аварійної служби, а від 18.00 до 9.00 години і у вихідні дні працює один черговий автомобіль з електромеханіком. Відтак, впродовж буквально декількох хвилин після телефонного дзвінка на місце зупинки ліфта прибуває аварійна бригада  і здійснює необхідні роботи для відновлення роботи ліфта, – каже  головний інженер ліфтового підприємства.

Окрім реагування на аварійні виклики, фахівці ПТ «Максима» здійснюють, як зазначалося, інші роботи: повну заміну кабін ліфтів, ремонт кабін, пультів керування, щитів, заміну освітлення, пластику стулок, лінолеумного покриття підлоги тощо, розповідає інженер.

– Робіт здійснюється чимало, та є проблема, що полягає у нешанобливому ставленні мешканців до цього місця загального користування. Приміром, не пройшло й двох днів, як щойно поміняний ліфт попалили запальничкою, – з сумом констактує пан Ростислав.- Мешканці, на жаль, не завжди усвідомлюють, що ліфт – це спільне майно і його варто берегти. А це означає не випалювати кнопок, не перетворювати ліфт у туалет, не смітити тут, не ліпити жувальних гумок. Ми просимо усіх з повагою відноситися до роботи електромеханіків із ліфтових служб!

До слова, як розповів Ростислав Прохира, є у Тернополі ліфти, яким уже понад двадцять років, а вони перебувають практично в ідеальному стані. Це вкотре підтверджує думку про те, що термін експлуатації ліфта та стан ліфтової кабіни залежить від добросовісності мешканців будинку.

Запчастини виготовляють в Україні та в Білорусії

Особливістю роботи із ліфтами є те, що виготовити запчастин для них неможливо. Необхідні деталі можна лише придбати, при цьому – не завжди можливо зробити це на території України.

• Ми купуємо запчастини в Україні та в Білорусії. Здійснити ремонт існуючих елементів наші фахівці можуть, а от виготовити нові деталі – ні. Справа в тому, що на кожну запчастину для ліфта необхідна документація: сертифікат, паспорт відповідності із заводським номером. Це – ключові речі, які забезпечують якісну і безперебійну роботу підйомника. Кожна деталь ліфта має пройти необхідні тести та випробування, перед тим, як ми її купуємо, адже мова йде про безпеку, а в окремих випадках – і про людське життя. Наполегливо наголошую: при зупинці ліфта чи виникненні підозр щодо його справності, користувач має терміново звернутися до аварійної служби і в жодному разі не приймати жодних інших мір. Бувало, що мешканці поводяться агресивно, опинившись у кабіні, намагаються виламати двері, стрибають, щоб привернути увагу, або з метою звільнити «заручника» машини, сусіди лізуть у машинне відділення а намагаються щось відремонтувати самостійно. Робити це категорично заборонено! Нагадую, що в кожній кабіні ліфта є спеціальні наклейки, на яких зазначені номери телефонів диспетчерів аварійних служб. У деяких містах України у кабінах надається послуга диспетчеризації – достатньо лише натиснути кнопку звукової сигналізації на панелі, щоб диспетчери отримали інформацію про зупинку ліфта. Хоча, й тут українці часто самі собі обмежують можливість швидко звільнитися із ліфтового полону. Одним  із елементів, якими найчастіше цікавляться крадії, є трансформатори. Впродовж минулого року у Тернополі «виросли ноги» у доброго десятка саме цих запчастин, адже вони містять у собі мідь, тому не дивно, що вони є ласим шматком для зловмисників. Зникнення трансформатора мешканці помічають не відразу, адже ліфт без нього продовжує працювати. Втім, у разі зупинки ліфта, пасажир всередині залишається без світла і без можливості передачі інформації про поломку за допомогою звукового сигналу, – розповідає пан Ростислав.

Нехтування правилами користування ліфтом може  вартувати життя

На щастя, у Тернополі не траплялося трагічних випадків, спричинених неправильною експлуатацією ліфтів. Та нещодавно всю Україну сколихнула страшна трагедія, яка трапилася в Одесі. У шахті ліфта загинув трирічний хлопчик. Як  зауважив Ростислав Прохира,  знання та застосування правил безпечної експлуатації ліфтів могло б врятувати життя дитини та запобігти страшній втраті в одеській родині.

Нагадаємо, що 28 березня цього року, мешканка одеської багатоповерхівки підійшла з дитиною в колясці до ліфта на першому поверсі й викликала кабінку. Коли двері ліфта відчинилися, вкотила дитячий візок з малюком у кабіну ліфта. Однак запідозрила, що підйомний механізм несправний, і відразу ж викотила візок назад. При цьому дитина випала з нього, потрапивши в отвір між внутрішніми і зовнішніми дверима ліфта, впала у приямок (технологічне приміщення під першим поверхом висотою близько 2 метрів). Навіть невеликої висоти вистачило для того, щоб дитина загинула при падінні, – так зазначили в поліції. За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України.

 

Головний інженер ПТ «Максима» Ростислав Прохира зазначив, що мама хлопчика не дотрималася правил безпечної експлуатації ліфтів, але, безумовно, у цьому випадку відповідальність мають нести і працівники підприємства, яке обслуговувало вказаний ліфт. Адже рух кабіни без команди свідчить про його технічну несправність. Тернопільські ліфтовики нагадують, що у відповідності до правил безпечної експлуатації ліфтів, в жодному разі не можна транспортувати дитину у візку. Дорослі, які супроводжують малюка, повинні брати його на руки перед тим, як зайти у ліфт. Про це зазначено в правилах, наклеєних чи не у всіх кабінках ліфтів, та, на жаль, ними часто нехтують, просто відклеюють чи пошкоджують таким чином, що прочитати їх не можливо. Як показує трагічна подія в Одесі, недотримання елементарного правила вартувало життя.

Для довідки:

Правила користування ліфтом

Для виклику кабіни натисніть кнопку виклику;
після автоматичного відкриття дверей треба пересвідчитись, що кабіна знаходиться перед вами. Увійшовши до кабіни, поверніться обличчям до двірного отвору, пересвідчившись, що нічого не заважає зачиненню дверей;
натисніть кнопку потрібного поверху. Двері зачиняться автоматично та кабіна прийде у рух. Якщо двері зачинились, а кабіна не прийшла у рух, натисніть кнопку «Стоп» і двері автоматично відчиняться для виходу;
при русі донизу кабіна може зупинитись на проміжних поверхах для посадки інших пасажирів;
для перевезення дитини у колясці необхідно перед входом до кабіни обов’язково взяти дитину на руки та увійти з нею до кабіни, після чого завезти за собою пусту коляску;
при виході з кабіни спочатку вивезіть пусту коляску, а потім вийдіть самі з дитиною на руках;
при поїздці дорослих з дітьми до 12 років першими до кабіни повинні заходити дорослі, а потім діти;
при виході першими повинні вийти діти;
припускається перевозити вантажі великих габаритів тільки в присутності обслуговуючого персоналу.

Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР