– Тернопіль житлово-комунальний Тернопіль житлово-комунальний
Кожен мешканець Тернополя хотів би жити в реальності, де подача води, світла, тепла та електроенергії в будинок здійснюється без перебоїв, сміття вивозиться непомітно, а чисті прибудинкові території є явищем настільки ж сталим та природнім, як зміна сезонів протягом року. Кожен хоче прогулюватись біля багатоповерхівок по чистих тротуарах, серед засаджених деревами скверів, не задумуючись над тим, хто займається їх прибиранням
Проте в житті все не так просто та красиво. Тому усі моменти, які не подобаються, тернополяни звикли списувати на недоопрацювання ЖЕКів. Про труднощі у цій сфері і чути не хочуть: лежить недопалок, пошкрябані щойно пофарбовані стіни, розбитий світильник у під’їзді – винний ЖЕК. Велика кількість мешканців досі вважає, що усі проблеми благоустрою лежать на плечах обслуговуючих підприємств, разом з тим забуваючи приказку про те, що «чисто там, де не смітять». А ще – никають можливості взяти все в свої руки та скористатися альтернативою: створенням ОСББ.
У 2001 році було прийнято закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». ОСББ – це структура самоврядування в межах будинку, котра отримує автономію та може розпоряджатись ресурсами будинку таким чином, як вирішать мешканці будинку. Тернопіль є лідером по утворенню ОСББ в межах міста, оскільки найактивніше запроваджує цю систему. Станом на 2014 рік у Тернополі сформовано близько 260 об’єднань. Їхній перелік знаходиться у вільному доступі, тому результати діяльності ОСББ можна побачити просто відвідавши ті чи інші будинки. Також у Тернополі діє Асоціація споживачів житлово-комунальних послуг, котра слідкує за виконанням норм та програм передбачених для покращення надання житлово-комунальних послуг, проводять велику кількість консультації, тренінгів та займаються інформуванням новостворених ОСББ.
Помітна різниця між будинками, де благоустроєм займаються самі жителі та ЖЕКи. Об’єднання співвласників має велику кількість плюсів та зменшує вплив бюрократичних канонів на вирішення проблем. Фінансування об’єднань здійснюється шляхом збоку коштів від жителів, та перерахування їх на рахунок ОСББ, оскільки воно є юридичною особою. Маніпуляції грошима мешканців при такій системі можливі, лише в разі пасивності самих людей, які не бажають контролювати витрати. Проте такі випадки є поодинокими і свідчать про низьку активність жителів.
Така система організації роботи житлово-комунальних служб дає можливість вирішувати проблеми оперативно, проте на основі оплати ринкової ціни послуги. Тобто, якщо мешканці хочуть, щоб їхні під’їзди були прибрані, сміття вивезене, а системи водо-, електро- та теплопостачання працювали справно, будинок був теплим, а майданчики – пофарбованими, вони повинні самостійно забезпечити отримання цих послуг. Багато ОСББ йдуть шляхом співпраці із ЖЕКами, оскільки це спрощує пошук постачальників послуг. Використання такого типу управління має цілий ряд переваг, як-от : самостійний вплив на розмір квартирної плати та розподіл грошей за статтями витрат, визначення об’ємів та термінів ремонтів, вибір виконавців житлово-комунальних послуг, розробка штатного розкладу та складу працівників з узгодженням заробітної плати, та інший, широкий спектр повноважень, котрі не вимагають підпорядкуванню ЖЕК-у.
За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, станом на початок грудня в Україні створено 16,847 тис. об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, що становить 21,1% від загальної кількості багатоповерхових будинків в межах країни. Також станом на 1 березня 2014 року в Україні налічувалося 548 приватних підприємств (ПП) з утримання житлового фонду та 72 служби єдиного замовника.
Для спрощеного ознайомлення із діяльністю ОСББ створено інформаційну службу ОСББ – онлайн. На сайті ЖКГ Тернополя можна ознайомитись із ЖЕКами, які функціонують в Тернополі.
Варто зазначити, що найбільша кількість об’єднань створюється на базі новобудов, що дозволяє від самого початку контролювати діяльність житлово-комунальних служб самостійно. Гарантом якісного функціонування ОСББ є можливість самих мешканців впливати на вибір сфер покращення «життя будинку», розподіляти кошти на власний розсуд та бачити конкретні результати. В разі незадоволення, кожен мешканець має можливість ознайомитись із документацією, висунути скарги та зауваження до безпосередніх учасників процесу (працівників, організацій, тощо) та вирішити проблему самостійно, а не через посередництво УЖКГ.
Працівники управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР активно заохочують мешканців приєднуватись до такої форми організації благоустрою власного проживання в межах цілого будинку. Ганна Муца , начальник відділу експлуатації та ремонту житлового фонду, розповідає:
- Управління ЖКГ відноситься позитивно та підтримує створення ОСББ у всіх будинках Тернополя. Це вимога часу, виконавши яку люди матимуть можливість самостійно керувати будинком, замовляти необхідні послуги та регулювати витрати. Чому ж власники приватних будинків ремонтують будинки самостійно, за власний кошт, а не вимагають вирішення цих проблем від державних служб? Таким шляхом варто йти і власниках багатоквартирних будинків. Люди повинні відповідальніше ставитись до власного житла, оскільки всі можливості для цього створені на законодавчому та місцевому рівнях . Ніхто не скасовує співпрацю ЖЕКів із ОСББ. Проте платформа об’єднання співвласників є значно гнучкішою та мобільнішою у вирішенні питань такого роду.
Найкращим та найбільш переконливим доказом того, що ОСББ є більш результативним та краще організованим способом ведення житлово-комунальної діяльності будинку, є стан будинків, їхні впорядковані прибудинкові території, справність більшості систем та відсутність численних скарг та пошуку «крайніх», оскільки все можна вирішити колективно на зборах мешканців. Незважаючи на те, що для більшості існуючих будинків перехід до ОСББ та відмова від ЖЕКу можуть здаватись чимось складним та трудомістким, кожен з представників вже існуючих об’єднань або компетентна людина, підтвердять, що це лише страх перед відповідальністю та небажання позитивних змін.
Христина Цивкас, «Школа молодого реформатора»