Тернопільське озеро або Тернопільський став (до 1991 — Комсомольське озеро) — велика штучна водойма в Тернополі, створена на місці боліт на річці Серет.
Створення водойми
Тернопільському озеру приблизно стільки ж років, як і самому Тернополю: Ян Тарновський, засновник міста і власник фортеці, 15 березня 1548 року отримує привілей на будівництво греблі та створення озера. Збудовано став в заплаві річки Серет як оборонну ланку від нападів турків і татар, що забезпечує фортеці Тарновського ще більшу неприступність.
Межі водойми в середині XVI століття встановлювалися: від Кутківець до старого замку з заходу на схід. Уздовж львівської дороги, що виходила із однойменної брами, було збудовано високу греблю. У привілеї 1550 року Ян Тарновський серед інших повинностей міщан зазначає, що в їх обов’язки входить направа греблі величезної водойми, водоспуску і лотоків. Спуск води давав що три роки прибуток 16-24 тисячі золотих (наразі спуск води неможливий). У той час довжина водойми становила 7 км, ширина — 2-3 км.
Озеро також мало значне господарське значення: у XVII столітті на ньому працювали чотири млини, що приносило великі прибутки місту, а в самому озері розводили рибу: щуки, окуні, коропи, карасі та інші види, а також раків. Уже на початку ХХ століття водойму взяв у оренду тернопільський підприємець Володимир Трач, який експортував рибу до Польщі.
Занепад озера (минуле)
Озеро у минулому часто зазнавало занепаду, зазвичай під час татарських і турецьких нападів. Проте найбільше занепадала водойма у міжвоєнний період ХХ століття, коли Тернопіль перебував під польською владою: у водоймі був низький рівень — вода була замуленою, озеро густо заростало.
До середини ХХ століття між Старим замком та Надставною церквою існував найдавніший район Тернополя — Підзамче, де знаходився і міський ринок, від якого походить назва сучасної вулиці — Старий ринок. На Підзамчі мешкали переважно ремісники та рибалки. У наш час вся ця історична місцевість не збереглась: залишились лише два будинки, що колись оточували ринок (по центру площі), та будинки на вулиці “Над ставом”.
Комсомольське озеро
Під час Другої світової війни Тернопільське озеро було занедбано. У п’ятдесятих роках минулого століття відбувається масштабна відбудова Тернополя — і, коли було прийнято рішення про підпорядкування всіх водних ресурсів місцевій владі у 1956 році, водойму почали відновлювати. Тоді було збудовано нову греблю — і рівень води став вищим, ніж раніше. Нове водосховище зайняло значно більшу площу — понад 300 гектарів, і назвали його Комсомольським озером. Між водоймою та центром міста заклали парк імені Шевченка, який протягнувся вздовж східного берега. Поблизу нього неподалік від краю було споруджено острів “Кохання”.
У 60-х роках пляж біля Старого замку було ліквідовано і збудувано центральну пристань та створено стоянку для катерів, теплоходів, яхт і моторних човнів. Широкі сходи, що ведуть до пристані, розділив каскад штучних водоспадів, який назвали у честь головного архітектора міста Гронського — «Сльози Гронського». На березі новоствореної зеленої зони збудували ресторан «Поплавок» (не використовується), з тераси якого відкривався вид на центральну частину міста, а біля нього створили новий пляж «Ближній»; неподалік села Пронятин створили ще один пляж — «Дальній». У сімдесятих роках двадцятого століття стоянку човнів перенесли на протилежний берег міста, де був створений Морський клуб (школа).
За теперішнім генеральним планом подальшої розбудови міста вирішено створити новий житловий масив за лісом “Загребелля”. У зв`язку з цим, нажаль, заплановано ліквідувати лісопарк, проклавши там щирокі алеї, і відтоді ліс має набути вигляду звичайного парку. До речі, від мене вже було подано пропозицію, щодо збільшення озера вдвічі. Детальніше про це ТУТ.
Історія тернопільського флоту
Однією з невід`ємних родзинок сьогодення починаючи від 50 років на міському озері були і є наші найулюбленіші плавзасоби, які переправляють пасажирів від центральної пристані до Дальнього пляжу у літній сезон, навесні та восени катають прохолодним плесом, а взимку ми любуємось ними з протилежного берега. Однак на даний час один з наших катерів має здатність працювати як влітку, так і взимку.
Насправді ж, не дивлячись на те, що донедавна озером курсувало лише одне, найбільше судно на водоймі – “Герой Танцоров” (544 проекту С), історія тернопільського флоту дуже багата. Мало хто з тернополян нині знає, що до всім відомого “Танцорова” та нещодавно відновленого “Капітана Парія” (в минулому з єдиною назвою ПТ-50) було ще 4 катера. Саме катери, а не теплоходи тоді курсували Комсомольським озером, відтоді мешканці і називають неправильно так нині працюючі прогулянкові теплоходи (адже катери зазвичай – маломірні судна).
Військовий бронекатер, який згодом був перероблений у пасажирський, маломірні ПК-52 і ПК-55 і навіть теплохід серії ПТ-01, який проіснував лише одну навігацію – таким був склад міського флоту протягом 50-60 років. Вже у 1965 Тернопіль отримав справжній теплохід.
ПТ-50 будували спеціально по замовленню для нашого міста, однак через нестачу суден йому довелося рік попрацювати на благо киян, тому привезли плавзасіб до нас у 1965 році.
“Герой Танцоров” прийшов на міське озеро “БУшним”, адже працював на Дністрі цілих 5 років із назвою “Заліщики” (збудований у 1963 році, перевезений до Тернополя у 1968). Для того, щоб його транспортувати сюди довелося частково розібрати корпус (зрізали верхню частину). Свою нову назву він отримав завдяки учням однієї з тернопільських шкіл, які подали свій варіант найменування на конкурс.
До нашого часу “дожили” лише два теплоходи, один з яких працює без перерви вже майже 50 років, а інший протягом 16 років був забутим людьми – насправді ж очікував свого другого життя. На пам`ять про один з катерів “ПК” залишився фрагмент моторного відділення та ходової рубки одного з цих суден, що нині служить технічною коробкою для зберігання інструментів на теплохідній стоянці у Кутківцях.
Розповідати про тернопільський флот можна безкінечно, адже за 50 років інформації назбиралося чимало.
Однак, декілька цікавих фактів є такі, про які забути неможливо. Для прикладу, одне судно хоч не являється прогулянковим, все ж працює для безпеки тернополян… “Марс 700” – глісер на повітряній подушці, яке має змогу працювати протягом всього сезону, адже пересувається як по воді, так і по льоду.
Створення парків
У вісімдесятих роках ХХ сторіччя благоустрій територій довкола Комсомольського озера не припинявся. За греблею створили гідропарк «Піонерський», який з невідомих причин був перейменований у «Топільче». А біля підніжжя лісу «Загребелля» спорудили готель «Москва», що нині носить назву «Галичина».
Також на Тернопільському озері є два острови: Великий острів (в народі називається острівцем закоханих) та «Чайка», там же влітку діє прокат катамаранів.
Флора і фауна
У Тернопільському озері водиться багато риб: карасів, коропів, сомів та щук. Зокрема, деякі водолази стверджують, що окремі соми досягали довжини до 2-3 ох метрів. Також під водою можна побачити рака чи молюск.
Є також багато водоростей, переважає жовта водяна лілія, що цвіте наприкінці червня. На заході водойми біля району Пронятин і села Біла росте очерет та різні види верби.
На озері плавають та розмножуються дикі качки і чайки.
Великий фонтан (нині неіснує)
У 1975 році на Комсомольському озері з’явився великий фонтан, який одразу ж охрестили «Струменем Кородюка» на честь тодішнього міського голови. Висота центрального струменя сягала п’ятнадцяти метрів, бокових — п’яти. Фонтан виконував не лише естетичну функцію, а ще й екологічну. Оскільки в Комсомольському озері вода через відсутність течії попід східними берегами застоювалась, виникла необхідність у будівництві якого-небудь механізму, що міг би її перемішувати. Так і з’явилась ідея спорудження цього фонтану.
Через великі витрати на його функціонування, водограй працював не щодня, а переважно по вихідних та у святкові дні. У 1990-х роках через економічну кризу його вивели з експлуатації. З 2000-го року фонтан працював лише на Великдень та День міста Тернополя. Навесні 2003 року через відсутність належного ремонту конструкцій під час танення криги фонтан затонув (був витягнутий 29 липня 2003 року). Відновити його було неможливо, тому восени 2007 року коштом спонсорів був встановлений новий. Нажаль, він не є таким привабливим і потужним, як попередній (адже відсутні бокові струмені, центральний є нижчим та вузьким). У 2010 році фонтан встановили вже без рекламних щитів (хоч в попередні роки цього не вдавалось досконало зробити), а троси закріпили до днища.
Сам насос вдалось запустити аж після четвертого разу.
Спортивні заходи
В радянський період довкола Комсомольського озера було створено велику відпочинкову інфраструктуру. У серпні 1987 року Тернопіль був центром проведення чемпіонату світу з водномоторних видів спорту.
Переіменування
Комсомольське озеро перейменували в 1992 році, і з того часу водосховище називається Тернопільським ставом, але оскільки дана назва дещо не пасує водоймі, серед тернополян та гостей міста прийнято називати його Тернопільським озером. Саме тому термін “став” на нашому сайті (bomphoto.io.ua) майже не зустрічається (тільки в географічних та технічних цілях). Від мене, як поціновувача правдивої історії (адже водойму значно збільшили за радянських часів, що і є причиною зміни назви, на це тоді влада мала повне право, та здійснила дію без порушень) вже поступали пропозиції щодо змін в теперішній офіційній назві, однак, її покищо я не подавав у міську раду, тому наразі питання не розглядалося, оскільки не є терміновим, та майже незначне.
Наш сайт
Ресурс http://bomphoto.io.ua (ім`я домену від: “Фото користувача “В.О.М.”/ім`я хостингу від: інтернет-об`єктив) є сайтом-візитівкою чудової водойми посеред Тернополя, створеним з метою ознайомлення його відвічувачів з історією, екологічним станом. Розвиток туристичної привабливості.
Ресурс розташований на надійному фотохостингу від io.ua, з яким є певна співпраця. Сайт було створено 2009-03-04, а до цього він знаходився на інших серверах, де були великі незручності з оновленням та удосконаленням. За період існування постійно редагується інформація та додаються нові матеріали. В основному тут присутня лише ексклюзивна інформація/фото, чого немає на Вікіпедії чи інших популярних сайтах. Багато чого ще не публікувалося через часті спроби крадіжки матеріалу/використання без вказання оригінального авторства.
Матеріали, що знаходяться на сайті є власністтю користувача В.О.М. (автор і адміністратор галереї), окрім випадків запозичення та можливості додавання їх користувачами (тоді зазвичай вказано автора чи посилання на його ресурс). Автора не вказується лише тоді, якщо вони є архівними або власник дозволяє розповсюджувати без копірайтів.
Розповсюдження матеріалів з даного сайту дозволено лише вказавши автора чи посилання сюди.
Увага! Всі нові матеріали в головних фотоальбомах, що не підписані, належать автору сайту. Якщо Ви знайшли знімок чи статтю, яка розміщена з порушенням, будь-ласка, повідомте про це в гостьовій книзі чи приватно, проблему одразу буде вирішено.