Чому у Тернополі не встановлюють будинкові лічильники теплової енергії?

Інвестиційну програму Тернополя, яка базується на залученні грантових коштів, нацкомісія неодноразово відмовлялася погоджувати.

Встановлення будинкових лічильників не забезпечить зменшення оплати за спожите тепло для населення.  Міський голова Тернополя неодноразово звертався до нацкомісії з проханням повернути функцію тарифоутворення  органам місцевого самоврядування для того, щоб даний крок був послідовним та виправданим. Дійсно, станом на сьогоднішній день у Тернополі будинковими лічильниками теплової енергії оснащено всього шість будівель.  Але  мешканці цього незначного відсотку житлового фонду Тернополя, які раніше самі ініціювали встановлення приладів обліку, зараз на межі відмови від них: нарахування по лічильниках суттєво вищі, ніж нарахування по метражу житлової площі. Як зазначає заступник міського голови з питань інфраструктури Владислав Стемковський, втілення ініціативи уряду блокується рядом факторів.

• Децентралізація, яка проводиться здебільшого на словах, взагалі не зачіпає тарифну політику – про це не йдеться взагалі. Відтак, тарифи цілком залежать від Нацкомісії та уряду. Як наслідок маємо те, що нарахування по будинкових лічильниках є на 30-40 відсотків вищими, ніж у інших абонентів без лічильників. Це перший фактор, який стримує від встановлення будинкових приладів обліку. Тернопіль – унікальне місто, бо немає  жодного іншого обласного центру, де б 40 % міста  в хаотичний спосіб від’єдналося від централізованого опалення, повністю розбалансувавши систему з точки зору гідравлічної, тепло-енергетичної, фінансово-економічної. Це означає, що місця загального користування обігріваються винятково за рахунок абонентів центрального опалення, відповідно, якщо просто встановлювати лічильники, то люди платитимуть більше.  Можливо було б по-іншому, якби люди хотіли від’єднатися від централізованого теплопостачання повністю, але у Тернополі немає стовідсоткового бажання.  Отже, для того, щоб встановлювати лічильники, спочатку необхідно облаштувати ІТП, щоб температуру не лише обліковувати, але нею управляти, регулювати і передбачати погодне регулювання. Для цього ми втілюємо три проекти, які напрацьовувалися впродовж останніх років, а саме – проект за підтримки ЄБРР,  грант від фонду  E5P, кредит від Світового банку, кредит від Міжнародного банку реконструкції і розвитку і НЕФКО, що дозволяє нам встановити тисячу  ІТП з лічильниками. Втім, нацкомісія неодноразово не погоджувала нашу інвестиційну програму, ігнорує десятки наших звернень та навіть ділове листування, то ж дивно, що зараз ми чуємо звинувачення. Адже Тернопіль – єдине місто в Україні, яке має можливість встановити ІТП на 100 % житлового фонду, для чого уже навіть підписані відповідні контракти.

Андрій Чумак, директор КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» зазначає, що заява голови нацкомісії щодо незабезпечення оснащеності обліком теплової енергії багатоквартирного житла у Тернополі, і у нього викликала чималий подив.

• Підприємство теплопостачання ,на відміну від тої думки, яку висловлює голова нацкомісії, має дуже великий інтерес, щоби в Тернополі було встановлено стовідсотковий облік теплової енергії на вводах у будинок. Втім, місто вже має негативний досвід, адже в 2007 -2008 роках в місті було встановлено 60 теплових лічильників. В попередні роки 40% помешкань багатоквартирних  будинків було обладнано системами індивідуального опалення, а 60 %- централізованого, цей процес  був припинений тільки в 2012 році. Така ситуація суттєво впливає на покази будинкових лічильників, відтак вкінці 2010 року за колективними зверненнями громадян (мешканців будинків з лічильниками) вони були зняті, бо їхні покази на 20-30 % перевищували нарахування по площі у відповідності до Постанови Кабміну. Тоді ж була створена спеціальна комісія, до складу якої входили фахівці ТМТКЕ, ОДА та ДП «Тернопільстандартметрологія», яка проводила інвентаризацію цих приладів. Як результат, було прийняте рішення не використовувати будинкові прилади обліку через небажання мешканців  здійснювати по даних лічильниках розрахунки за спожите тепло. Одною з причин є якраз наявність індивідуального опалення у багатоквартирному житловому фонді, адже лічильник показує загальне постачання тепла, а сума до оплати діляться між мешканцями із централізованим опаленням. В той же час, мешканці із індивідуальним опаленням також здійснюють оплату  у відповідності до показів своїх квартирних лічильників. У всіх підприємствах з будь-якої області були такі періоди, коли мешканці відмовлялися від оплати по лічильниках, особливо в холодні роки, коли нарахування по лічильниках в рази перевищують нарахування по Постанові Кабміну, – пояснює Андрій Чумак.

Приміром, в минулому сезоні у Тернополі було три таких будинки, в цьому році – маємо шість, де є стовідсоткове централізоване опалення і є встановлені будинкові прилади обліку. Втім, розрахунки по лічильнику, які проводилися від січня, показали, що у будинках з лічильниками нарахування вищі (див. таблицю нижче).

Здійснюючи нарахування за жовтень цього року, фахівці виявили,  що в цих будинках нарахування на дві гривні більші, ніж у будинках без лічильників, тобто становлять 21 гривню, а не 19 гривень за метр квадратний, як у інших абонентів централізованого опалення. У цих будинках, до слова, лічильники були встановлені з ініціативи мешканців. Відповідно, на рівні споживачів є цілковите розуміння, чому лічильники не встановлюються масово.

• Місто не розраховувало на державні інвестиції, у нас є грантові кошти. Тож у цьому плані найобразливіше те, що від 2012 до 2014 року ми не могли отримати погодження уряду Януковича  та Азарова на місцеву гарантію, не зважаючи на зусилля міського голови Сергія Надала, який особисто їздив до Азарова для отримання відповідних погоджень.  Вже від нового уряду Яценюка ми отримали ці гарантії. Потім впродовж року проходили процедуру реєстрації грошей в «Нацбанку» та в Міністерстві фінансів, і лише в кінці 2015 року ми змогли почати конкурс, який вже станом на сьогоднішній день завершений і є обрані переможці, – продовжує фахівець. – З кінця 2015 року в підприємство намагається в складі інвестиційної складової домогтися узаконення урядом встановлення цих лічильників, на що отримуємо відмову, мотивовану тим, що ми отримуємо кошти із міжнародних фондів і не маємо погодження із попередньою комісією у 2012 році.  Через це ми змушені були перенести виконання робіт на 2017 рік, відтак, виникає логічне питання щодо того, яке моральне право має  голова нацкомісії висловлювати нам претензії, знаючи, що це він змусив нас  на рік перенести процедуру внаслідок бюрократичних питань.

Особливо дивною є реакція голови нацкомісії з огляду на те, що інвестиції не впливають на величину тарифу, бо це є грантові кошти. Єдиною причиною таких дій я вважаю прагнення до керування в ручному режимі фінансовими потоками місцевих рад в частині житлово-комунального господарства, – зазначає Андрій Чумак.

Фахівець каже, що така критична заява голови нацкомісії може викликати лише подив, адже той чітко розуміє, що основною причиною ситуації, яка назріла, є затягнута його відомством бюрократична процедура і невигідність для населення  встановлення таких лічильників без втілення додаткових кроків, зокрема, встановлення приладів погодного реагування.

Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР