– Тернопіль житлово-комунальний Тернопіль житлово-комунальний
Підбиваємо підсумки ток-шоу Energy Freedom з Андрієм Куликовим, організованого бізнес-спільнотою Energy Club. В четвер, 18 лютого, учасники ток-шоу продовжили обговорення теми «Централізоване теплозабезпечення українських міст – чи є шанси на виживання теплокомуненерго?», якої вже торкались 28 січня та 4 лютого.Сергій Сухомлин, Житомирський міський голова«Дуже складна ситуація склалася в країні з боргами ТКЕ і державою системно не вирішується. Є борги підприємств ТКЕ перед «Нафтогазом». Але ми розуміємо, що при існуючій системі взаємовідносин між державою і цими підприємствами ця проблема ніколи не вирішиться, бо коли держава зафіксувала різницю в тарифі, яка була не сплачена підприємствам, був мораторій на штрафи та пені. Зараз цей мораторій закінчився, і юридична служба «Нафтогазу» через суди арештовує рахунки підприємств ТКЕ, нараховує штрафи та пені й списує ці кошти, які фактично не були закладені ні в яких тарифах.
Така система веде до того, що підприємства завжди будуть боржниками перед «Нафтогазом». І бюджети міст будуть вимушені виділяти кошти на штрафи та пені, закривати неіснуючі борги ТКЕ перед «Нафтогазом» і державою. З одного боку «Нафтогаз» наводить порядок на ринку, а з іншого – перетворився на ще одну податкову.
«Нафтогаз» є монополістом і завдяки своєму положенню встановлює правила гри, в яких підприємства ТКЕ виграти просто не можуть. Це веде до колапсу.
Борги населення перед ТКЕ величезні й після цього опалювального сезону ця сума буде ще набагато більша, бо при таких тарифах люди просто перестають платити.
В місті Житомир ситуація не найскладніша в Україні. В нас втрати в мережі складають всього 6% в порівнянні з 12%, які можна закладати в тариф. Кожен рік ми замінюємо велику кількість мереж і модернізуємо котельні, будуємо нові ТЕЦ.
Поки що ситуація складана, і я не думаю, що держава зможе розв’язати цю проблему з урахуванням дефіциту державного бюджету. Ми можемо просто втратити систему центрального теплопостачання, бо в мерів міст і місцевих депутатів завжди є спокуса відмовитись від централізованого опалення і перекласти проблему на плечі мешканців.
Зараз Європа намагається повернутись до централізованої системи опалення, бо це менші втрати, це екологія і багато інших плюсів. А ми поки йдемо шляхом розвалення цієї системи, а цього допускати не можна».
Валерій Безус, віцепрезидент Energy Club
«Здоровий розвиток всього енергетичного сектору неможливий без розвитку теплоенергетичного сегменту. Ми розуміємо, що природа проблем в ТКЕ має в тому числі й штучний елемент через створення незрозумілих боргових ям з пенями та штрафами, і абсолютною відсутністю перспектив вирішити цю ситуацію.
Централізоване теплопостачання є єдиною адекватною відповіддю на розвиток теплопостачання міст. Таке враження, що ми намагаємось зруйнувати те надбання, до якого рухається весь цивілізований світ. Централізоване теплопостачання випало з поля зору державної політики. Ми бачимо і на законодавчому полі колосальні прогалини й в реалізації цієї політики увага не посилюється.
Наразі завдання ENERGY CLUB зробити так, щоб голос галузі з боку профільного бізнесу, з боку експертів, місцевого самоврядування, яке залежить від розвитку цього питання, був почутий в стінах Верховної Ради. Ми щільно працюємо з профільним комітетом і підкомітетом Верховної Ради з теплопостачання щодо формування засад розв’язання тих проблем, про які ми говорили.
На рівні Міністерства регіонального розвитку зменшується увага до питання реалізації політики у сфері теплопостачання міст. Іншого центрального органу виконавчої влади, який би підхопив це питання, на сьогодні немає. Ми будемо ставити питання, щоб на рівні Кабміну, виконавчої влади увага до питання ТКЕ була повернута, щоб були визначені цілі та завдання певному органу на рівні міністерства щодо чіткого формування державної політики та її подальшої реалізації. Ми продовжимо нашу співпрацю з експертами та фахівцями.
Дуже важливим елементом розвитку є питання залучення інвестицій, бо ми розуміємо, що без адекватних інвестицій неможливо знайти відповідь на питання. І питання саме державної політики.
Ми абсолютно впевнені, що є перспективи централізованого теплопостачання в Україні. І ми будемо акумулювати наші ресурси, в тому числі комунікаційні, для того, щоб ці перспективи розкрити та посилити».
Владислав Стемковський, заступник міського голови Тернополя з питань діяльності виконавчих органів ради
«Насправді в нас небагато варіантів для визначення того, в якому напрямку ми будемо рухатись в системах теплозабезпечення. 90% мешканців в населених пунктах міського типу проживають в багатоповерхових будинках. І шість місяців на рік ми повинні забезпечувати їм систему опалення. Насправді в нас варіантів дуже мало. Зрозуміло, що в централізованої системи теплопостачання набагато більше переваг ніж в індивідуальної з точки зору екології диверсифікованих джерел енергії, й питання економіки в тому числі. Але системи централізованого теплопостачання поставлені зовсім в інші умови, ніж системи індивідуального теплопостачання, тому що споживач централізованого теплопостачання має на вході іншу ціну газу та електроенергії, яка може бути в 1,5-2 рази більша, ніж для індивідуального споживача. Інші затрати, інші системи оподаткування – все це призводить до того, що є перекос, економічний дисбаланс.
Нам надзвичайно складно, коли ми бачимо відсутність централізованої системної політики від державних органів відносно централізованих систем. З жахом дивлюсь на популяризацію певних термінів, які не дають нам побудувати нормальні відносини зі споживачами. Коли ми говоримо про житлово-комунальні послуги, для нас повинно бути основне визначення – це рахунок, а не платіжка. Рахунок, в якому є параметри послуги, визначення суті цієї послуги в певних параметрах.
В даній ситуації органи місцевого самоврядування спільно з Асоціацією міст знаходяться у своєму світі зі своїми проблемами. Ми здійснюємо модернізацію централізованого теплопостачання, зменшуємо видатки пов’язані зі споживанням енергоресурсів. І дуже часто ми є посередниками між населенням і підприємствами, які продають енергоносії, тому що послуги на теплову енергію на 85% собівартості є газ, а 7-8% – електроенергія. Тобто ми фактично передаємо гроші від населення до продавців енергоресурсів. Енергоресурси є складова частина будь-якої житлово-комунальної послуги. І наша задача – зменшувати в рахунку одиниці наданих споживачу елементів для того, щоб забезпечити справжню економію.
Проблематика в системах централізованого теплопостачання звичайно велика. Це є єдина насправді модель, по якій ми повинні рухатись. На жаль, реалізація інвестиційних проєктів зараз в містах – це виключно проблема міст».
ture” allowfullscreen>
Юрій Фомічев, міський голова Славутича
«При тому, що в нас кількість приватних будинків у порівнянні з багатоквартирними в 4 рази більша, ми визначили для себе стратегію і йдемо шляхом збереження системи централізованого теплопостачання. І навіть її певного розвитку в частині створення ринку теплової енергії. Ми маємо декілька постачальників теплової енергії в централізовану систему теплопостачання. В Славутичі є приватна котельня на 10 МВт, побудована ще одна на 18 МВт і будується ТЕЦ. І все це під’єднано до централізованих мереж. І ми є таким оператором теплового ринку в місті. Звичайно, набагато простіше було б для міської влади відмовитись від централізованої системи й віддати все на відкуп мешканцям.
Боргові зобов’язання і судові процеси з НАК «Нафтогазом» суттєво стримують нас в розвитку системи, у залученні інвестицій, в отриманні міжнародних фінансових організацій, хоча залучення приватних компаній для постачання та виробництва теплової енергії дає певний ресурс щодо інвестування.
На сьогодні ми зберегли систему централізованого гарячого водопостачання. І маємо надію, що будівництво ТЕЦ на альтернативних видах палива допоможе нам в міжопалювальний сезон мати централізоване гаряче водопостачання в місті.
Перспективи для централізованих мереж навіть в маленькому місті достатньо великі. Хоча зрозуміло, що це потребує колосальних інвестицій.
В Славутичі немає газу в місті, ми маємо газопостачання лише на міську котельню. І це, мабуть, певною мірою нам допомогло і стримало населення від розвитку локальних котелень. Перспектив для центрального теплопостачання є дуже багато. Славутич як приклад показує, що це може бути сьогодні справжній ринок теплової енергії. І ми шукаємо механізми, завдяки яким споживач міг би обирати виробника теплової енергії. Хоча не знаходимо сьогодні законних юридичних механізмів, як це правильно збалансувати, як дати мешканцям, окремим будинкам обирати собі виробника або постачальника теплової енергії. Технічно всі умови для цього створені, юридично підкреслюємо занизьку увагу до системи централізованого теплопостачання в Україні, до її розвитку, до її ринкового виду.
Вибір постачальника теплової енергії сьогодні вже можливий. І це лише в умовах централізованого теплопостачання. Ми маємо такий досвід, але не знаходимо механізмів, як це вкласти в існуюче законодавче поле».
Олександр Пасічник, заступник голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів
«Асоціація постачальників енергоресурсів виступає за відкриття ринку ТКЕ з 1 травня цього року.
В цьому місяці укладено меморандум «Про непідвищення тарифу на тепло та гарячу воду». Такий меморандум хоча і дещо вимушений крок, але актуальний. Однак наступного дня після підписання меморандуму НАК «Нафтогаз» в рамках постачання газу за спеціальними обов’язками для підприємств ТКЕ встановив вартість газу на рівні 8,80 грн, що майже на 2 грн більше, ніж вартість для населення. Також в цьому меморандумі не прописано чітких кроків щодо компенсації такої вартості газу. Виникає питання: за чий рахунок буде компенсуватися ця різниця?
Без розв’язання проблемних питань самих підприємств ТКЕ ринок ефективно не запрацює. Відсутність актуальних та адекватних становищу тарифів, зношеність мереж і т. д. Розв’язання цих проблем ми бачимо через списання раніше сформованої дебіторської заборгованості перед постачальником НАК «Нафтогазом» через прийняття законопроєкту 3800-1. На жаль, цей законопроєкт в комітетах Верховної Ради десь загубився. А якраз ним і передбачений вихід із кризи підприємств ТКЕ.
Якщо ми все ж таки відкриваємо з 1 травня ринок газу для підприємств ТКЕ, виникає один маленький нюанс: за діючим законодавством перехід такого підприємства від діючого постачальника на альтернативного постачальника з наявним боргом заборонено. Враховуючи мільярдні борги й штрафні санкції підприємства ТКЕ залишатимуться у вічному кріпацтві у НАК «Нафтогазу». Якщо не розв’язати проблему підприємств ТКЕ на державному рівні та на рівні місцевих громад, то це не сприятиме нормальному функціонуванню ринку газу, який відкриється в травні цього року».
Олег Гарник, аналітик Аналітичного центру Асоціації міст України
«Шанси на виживання ТКЕ є, але виключно за рахунок зусиль на рівні місцевого самоврядування, тому що в держави існує системна політика, яка не дає можливості підприємствам ТКЕ розвиватися, не надається на рівні держави ніяка підтримка.
Проблеми для підприємств ТКЕ як в самих активних міст, так і неактивних, вони у своїй більшості однакові. В першу чергу це системна проблема, яка полягає в неналежності фінансового врегулювання діяльності ринку ТКЕ, це різниця в тарифах. За період з 2016 по 2021 рік наростили заборгованість 26 мільярдів грн. Це не проблема органів місцевого самоврядування, це говорить про певні провали в політиці держави. Друге питання – заборгованість, яка є у підприємств ТКЕ за природний газ. Це говорить про те, що в нас на сьогодні неналежним чином регулюються взаємовідносини між ТКЕ і споживачами з одного боку, коли вони не мають ніяких важелів для того, щоб застосувати якісь певні штрафні санкції, з іншого боку «Нафтогаз», який досить успішно і цілеспрямовано стягує кошти за своєю цікавою схемою, за якою стягуються спочатку штрафні санкції, а тільки потім основні борги, наслідком цього стає велика загальна заборгованість близько 50 млрд за природний газ.
Системність проблем, які не вирішуються десятками років, призвела до того, що в нас цей опалювальний сезон став дуже проблемним. Враховуючи підняття вартості природного газу, накопичення заборгованості та інші проблеми Асоціація міст за ініціативи міських голів починаючи з грудня місяця зверталась до Прем’єр-міністра, до Президента України з тим, щоб розв’язати системні проблеми проходження цього опалювального сезону. І говорили про розв’язання проблеми в цілому. Цей процес був важкий, не такий ефективний, як би нам хотілось, але держава зрештою визнає, що є системні проблеми, винуватцем яких є вона. Є проблеми, які потрібно вирішити за рахунок держави.
Ми вважаємо, що меморандум – це тільки перший крок, коли всі гравці сіли за стіл переговорів і знайшли якийсь компроміс. Якщо компроміс не буде знайдено, то питання, чи буде система централізованого теплозабезпечення, не стоятиме, її просто не буде. Ми сподіваємось, що питання, підняті в меморандумі, вже найближчим чином будуть актуалізовані й сформовані в певні нормативно-правові акти. Якщо нічого не зміниться, то не буде змоги почати опалювальний сезон наступного року».