– Тернопіль житлово-комунальний Тернопіль житлово-комунальний
Незмінний директор ПМП «СОВР» розповідає, що вже чотири десятки років у «системі». Так між собою комунальники називають житлово-комунальну галузь, із якою пов’язують життя та присвячують фактично весь свій час.
Батьки Володимира Антоновича не мають відношення до “комуналки”: тато – працівник залізниці, мама – працювала на хлібзаводі. Та доля розпорядилася так, що Володмир Білик ще у далекому 1978 році розпочав свою роботу у комунальній галузі.
- Я мріяв бути пожежником, вже навіть подав документи, щоб здобувати цей фах, але зустрів свою дружину і довелося змінювати плани. Кохання внесло свої корективи у моє життя, я забрав документи, і вступив у кооперативний технікум, – розповідає Володимир Антонович. – Мені довелося пройти всі щаблі, адже до того, як став директором, працював і водієм, і майстром рембригади, згодом запросили в ЖЕК від «Текстерно». Стимулом до руху по карєрній драбині стало народження дітей, адже вже не задовільняло життя з ними у кімнаті гуртожитку, треба було рухатися вперед.
Попрацював Володимир Білик чотири роки у 13 кооперативному ЖЕКу, аж поки не запропонували посаду у ЖЕКу № 12 – теперішньому «СОВРі».
- Назву придумав син, це наші сімейні ініціали: «С» – Сергій – син, «О»- Оля – донька, «В» – Володимир – я та «Р» – Ростислава, моя дружина, Ростя. Також мені дуже пощастило із колективом, він у мене надзвичайно хороший. У нас працюють у старші люди, і зовсім молоді, двоє дівчат є незаміжніх. Але знаю з досвіду, що ті, хто приходять працювати в «СОВР» швидко знаходять свою половинку і виходять заміж, – розказує Володимир Білик.
Діти та дружина підтримують Володимира Антоновича у роботі і також працюють у підприємстві. Це вже сімейний бізнес, в цьому немає ніяких порушень, адже «СОВР» – приватне підприємство, зазначає директор. Натомість вдома про роботу – жодного слова.
- Моя робота дуже складна, адже це робота з людьми. Приходять дуже різні люди, з різними проблемами, в різному настрої. Я людину спочатку вислуховую, а потім вирішуємо питання. Наприклад, прийшов відвідувач у поганому настрої, намагаюся спокійно вислухати, пояснити, і з розумінням змінюється відношення людини до проблеми.
Основною проблемою у діяльності підприємства є боржники. За словами директор ПМП «СОВР» це здебільшого люди заможні, ті, які мають приватний бізнес, точки на ринках або ж тримають квартирантів. Саме з такими найскладніше знайти спільну мову та донести необхідність оплати за комунальні послуги. Але є те, що завжди приваблює у цій непростій справі, каже Володимир Білик:
- Своєю роботою ти несеш людям радість, і це допомагає працювати далі. Я – людина слова, роблю все, що пообіцяв, немає такого, щоб пообіцяв і не виконав. Тому робота і приносить задоволення, що можу тут реалізовуватися і служити людям.
За сорок років роботи у галузі Володимирові Антоновичу є про що згадати та розповісти. Робочих планів у підприємстві вистачає. То ж залишається лише побажати розвитку та процвітання підприємству «СОВР», у якому сім’я Біликів не лише у назві, але й у житті тримає всі чотири кути разом.