Фонд енергоефективності: міжнародний досвід та українські перспективи

16 травня 2017 року у Києві відбувся круглий стіл «Фонд енергоефективності: міжнародний досвід та українські перспективи», організований Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради та Громадянською мережею ОПОРА.

Члени Уряду, міжнародні експерти та представники громадськості розглянули актуальні питання створення Фонду енергоефективності, зокрема особливості закону, який покликаний регулювати його діяльність.

Відкриваючи дискусію, Олександр Домбровський, в.о. голови Комітету ПЕК,підкреслив, що питання енергоефективності – питання номер один у реформуванні економічної сфери України: «Що ми маємо наразі? Дуже хочу подякувати робочій групі, яка готувала Законопроект до другого читання, яка працювала без перерв останні 2 тижні, навіть у вихідні. Проводилися гарячі дебати, і вони дали свої плоди – тож я вважаю, що законопроект варто розглядати у другому читанні».

Народний депутат зазначив, що вже 3 роки в Україні діє програма «теплих кредитів», і завдяки європейським партнерам та успішній роботі Уряду вона впроваджується цілком ефективно. «Проте коштів, які виділяються по програмі, занадто мало. Тому і постає питання про необхідність голосування за Фонд енергоефективності», – наголосив він.

Віце-прем’єр-міністр України – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко зазначив, що розпочати найближчим часом діяльність Фонду варто, аби, зокрема, продемонструвати, як саме повертатимуться кошти у державний бюджет. «З кожної вкладеної гривні і споживача, і міжнародних партнерів, і держави, 20 копійок повертатиметься в бюджет як ПДВ, і окрім того – повертатимуться кошти за рахунок економії на субсидіях. Сьогодні ми розглядаємо принцип монетизації субсидій, зокрема – і на рівні домогосподарств. Це також суттєвий фактор для підвищення рівня фінансування енергоефективних заходів», – наголосив він.

Віце-прем’єр-міністр України назвав іще низку причин, чому Законопроект «Про Фонд енергоефективності» необхідно проголосувати найближчим часом: «Ті кошти, які передбачалися від наших закордонних партнерів, можуть бути направлені на інші програми. З 2015 року ми розглядаємо Законопроекту «Про ЖКП» і постійно приймаються – як-от сьогодні – рішення про його покращення. Так не варто робити, зокрема, із Законопроектом «Про Фонд енергоефективності», інакше це буде звичайним затягуванням його прийняття».

Голова Підкомітету з енергозбереження та енергоефективності Олексій Рябчин, коментуючи роль Фонду, наголосив, що головна мета його створення – зменшення споживання енергії в Україні, а також покращення ситуації для споживачів, що не мають достатньо власних коштів для проведення енергоефективних заходів.

Коментуючи актуальні зміни до Законопроекту при доопрацюванні до другого читання, Олексій Рябчин сказав: «Ми прибрали те, що Фонд не буде фінансовою організацією. Ми спростили діяльність Фонду, щоби не мати більше проблем із неузгодженостями. Друге – зі зміною статусу Фонду ми вирішили, що Фонд є неприбутковою організацією, і всі дії Фонд виконуватиме на неприбутковій основі. В законі буде чітко прописано те, яким чином фінансуватиметься Фонд, а також шлях клієнта Фонду щодо отримання коштів. Ми також пропонуємо прибрати можливість Фонду створювати філії, оскільки вважаємо, що не треба плодити бюрократії. Окрім того, буде створено центри технічної підтримки, діяльність яких забезпечуватиме IFC».

У свою чергу, Пітер Вагнер, керівник Групи підтримки України Європейської Комісії, наголосив на тому, що  Фонд енергоефективності – це якісний крок вперед у тому, як вирішуватиметься проблема енергоефективності, і якісно новий крок у питаннях міжнародної підтримки енергоефективних заходів у житловому фонді України. «Якщо відповідне законодавство буде прийнято, то ми просунемося вперед, створимо Фонд і отримаємо переваги, про які говорили попередні виступаючі. Але важливо, щоби парламент прийняв саме пакет профільних законопроектів, які необхідні для продовження реформи», – наголосив він.

На думку Пітера Вагнера, важливими є питання реалізації технічної підтримки та правильної комунікації: «Ми готові довірити кошти Міжнародній Фінансовій Корпорації (IFC), оскільки певні, що таким чином буде забезпечено прозорість їхнього використання. Ми хочемо, щоби все належним чином було впроваджено. Нам важливо, щоби українці відчували себе відповідальними власниками, зацікавленими у енергоефективних заходах».

Представник Федерального міністерства довкілля, збереження довколишнього середовища, житлової та ядерної безпеки Німеччини Юрген Кейнхорст зазначив, що німецький уряд розглядає реформу енергоефективності серед найвищих пріоритетів для української держави. Він наголосив, що ця реформа є також і релевантним внеском України для того, щоби виконати вимоги Паризької кліматичної угоди.

«Ми вважаємо, що в енергоефективність житлового фонду України треба інвестувати близько 40 мільярдів євро, і ясно, що міжнародні структури не можуть надавати таких коштів. Але важливо запустити цю програму, щоби заходили інвестиції, які призведуть до скорочення споживання енергії, і – відповідно – скорочення використання субсидій і навантаження на бюджет», –  наголосив Юрген Кейнхорст.

Говорячи про роль Міжнародної Фінансової Корпорації у діяльності Фонду, представник (IFC) Джеспер Крайер вказав, що вона полягатиме, по-перше, у розробці механізмів, за якими будуть розповсюджуватися кошти – прозоро і ефективно, по-друге, організація забезпечуватиме технічний бік справи, і по-третє – провадитиме комунікацію: як достукатися до різних споживачів у регіонах, щоби зробити зрозумілою для них концепцію діяльності Фонду.

Спеціаліст Енергетичного сектору зі Стратегічної групи радників для підтримки реформ при КМУ Карел Хірман розповів про ефективність роботи словацького аналогу Фонду енергоефективності, який був створений у 1996 році. «З того часу було пророблено вагому діяльність щодо термомодернізації нашого житлового фонду: близько 500 000 квартир в багатоквартирних будинках були охоплені термомодернізацією, при цьому енергоспоживання зменшилося приблизно вдвічі. Це – відповідь на питання, чи є сенс у Фонді», – зазначив він.

Про польський відповідник Фонду енергоефективності розповів Анджей Райкевич, представник Польського агентства зі збереження енергії. Він зауважив, що створення такої структури було спровоковане тим, що Польща увійшла у ринкову економіку і ціна на опалення значно зросла, оскільки ціни були встановлені ринкові. «У діяльність Фонду залучені різні банки, залежно від контрактів. Кожного року банки отримують 35-40 млн євро, і вони використовуються для кредитування енергоефективності, біля 3500 багатоквартирних будинків модернізуються щороку», – підкреслив Анджей Райкевич.