– Тернопіль житлово-комунальний Тернопіль житлово-комунальний
Надія Слюсар, працівник з комплексного прибирання територій вже десять років, фактично із дня заснування, працює у ПП “Тернопіль Комсервіс”. Переступивши поріг підприємства у 2009 році, вона до сьогодні є незамінною працівницею підприємства. Днями Надія Миронівна відсвяткувала ювілей, з нагоди якого отримала привітання від колективу а також подяку за відповідальну працю від керівництва.
– Спочатку я працювала в дитячому садочку помічником вихователя. Садочок закрили, тому від 1994 року пішла працювати двірником. Оскільки мої діти тоді ще були малі, ця робота мені підходила, бо я могла суміщати її з материнством, – розказує Надія Миронівна, у якої троє донечок.
– Хоча я і закінчила радіотехнікум, та пішла працювати прибиральником, зокрема задля того, щоб отримати кімнату у гуртожитку. І таки отримала- спочатку це було 12 квадратних метрів, потім – 18 метрів. Мені висачає, я вмію задовільнятися тим, що є. Мало, але своє, – ділиться роздумами пані Надія.
Тендітна жінка щоденно впродовж багатьох років щоденно на роботі, адже прибирає двори будинків на проспекті Злуки, 17 та 21. Як розповідає головний інженер ПП “Тернопіль Комсервіс” Володимир Байгер, Надія працює з перших днів від створення підприємства, і від тоді до сьогодні вона першою виходить на роботу.
– П’ята ранку – вона завжди на роботі, – каже Володимр Байгер, – це єдина прибиральниця, яку я під час ранковго обходу завжди застаю на робочому місці.
Надія Миронівна пояснює: секрет простий.
– У мене чудесний колектив, хороші керівники, Володимир Ярославович – золота людина. В нас колектив дуже дружний, є взаємодопомога – встали, зробили разом, одна одній помагаємо… Мене часто запитують, чому я не їду на роботу до Польщі. А я просто не можу залишити свою “господарку”, – сміється пані Надя. – В мене прекрасні діти, в мене є чудова робота з хорошим колективом, де мене люблять і цінують – чого ще хотіти?
У роботі її приваблює свіже повітря, постійний рух. Не лякають труднощі, адже на допомогу часто приходять діти, особливо тоді, коли потрібно прибирати сніг або листя. “Шануйте працю прибиральників”, – підсумувала свою розповідь Надія Миронівна. Як розповідає жінка, найгірше в роботі те, що іноді жителі не цінують її праці – викидають сміття у під’їзді чи через вікна. Своїх дітей вчила змалечку не смітити, тому несли папірці в кулачках додому, але чужих людей навчити важче.