18.06.2018 12:16
eps_banner
АКТУАЛЬНО:

Тернополяни навчалися енергоефективності та екології у Норвегії

Завідувач сектору з питань енергозабезпечення управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР Павло Савечко днями повернуся із Норвегії, де в складі української делегації взяв участь у навчальному візиті. До слова, можливість відвідати Норвегію отримали представники п’яти українських міст, які, на думку польських та норвезьких колег, обрали вірний вектор напрямку у розвитку енергоефективності. Відтак, українська делегація була представлена учасниками із Вінниці, Житомира, Білої Церкви, Коростеня та Тернополя – це лідери в Україні, які співпрацюють із міжнародними інституціями.

Як зазначив Павло Савечко, на меті поїздки було отримання досвіду у царині збереження енергії із максимальним екологічним ефектом.

–           У перший день нашої поїздки ми дізналися про  стратегії та рамки енергоефективності та відновлювальної енергії у норвезькому муніципальному секторі.  Для прикладу, у Норвезькій асоціації місцевих та регіональних влад (KS) в Осло входить 429 муніципалітетів та додатково діє 500 громадських організацій.  У відповідності до місцевої стратегії, до  2050 року заплановано скоротити викиди парникових газів на 40 %. Для реалізації наміру виділено три основні сегменти – транспорт, будівлі та промисловість. Що цікаво, увесь свій «флот» (так узагальнено називають громадський транспорт, пароми, метро та приватний транспорт) до 2030 року планують перевести на електроенергію. До слова, як розповіли фахівці, декілька років тому в Норвегії вже було зафіксовано 75000 одиниць електричного приватного транспорту і кількість його з кожним днем стрімко зростає. Адже для власників такого виду транспорту передбачений ряд пільг, починаючи із податкових і аж до пільг для паркування чи, приміром, можливості пересування смугою для громадського транспорту. Втім, влада держави робить усе можливе для того, щоб жителі якомога рідше використовували приватні автівки, діючи за так званим принципом «десяти хвилин». Це означає, що всі місця життєдіяльності людини мають знаходитися не далі, як на відстані десятихвилинної пішої прогулянки. Мова йде і про спортзали, і про лікарні та поліклініки, про навчальні заклади, крамниці, зупинки громадського транспорту тощо. Це суттєво знижує потребу у пересуванні власним транспортом, разом з цим збільшуючи вагомість громадського або велотранспорту, – розповідає Павло Савечко.

У рамках навчального візиту українська делегація відвідала школу Vollebekk у Осло. Заклад освіти збудований нещодавно, якраз у рамках дотримання концепції  «десяти хвилин» . Відтак учні нової школи безпечно дістаються до неї на велосипедах, самокатах чи на іншому дитячому транспорті. Для українців провели екскурсію по школі та енергоефективних приміщеннях та представили презентацію профілю навколишнього середовища департаменту закладів освіти муніципалітету Осло. Примітним є те, що окрім сучасних технологій (у кожному навчальному класі є дві дошки: сенсорна та звичайна шкільна), тут дбають про велику кількість світла у приміщеннях, а також про  наявність питної води для учнів та води для реалізації гігієнічних потреб. Все зроблено таким чином, що діти можуть почуватися комфортно: у читальному залі – безліч місць для сидіння чи лежання, учителі можуть підігріти їжу чи напої у приміщеннях шкільних кухонь, в класах для груп продовженого дня є найрізноманітніші ігри, а також величезні смарт-екрани. Для особливо енергійних дітей передбачена невелика кімната для стрибання, облаштована м’якими елементами. У школі Vollebekk є частина, виділена для учителів: тут вони мають учительську, кухню та компактне приміщення для приватних розмов по телефону.

Українці здійснили візит до Центру енергії у Fåberg, Ліллехамер. Для них провели екскурсію по центру, що спеціалізується на відновлювальній енергії. До слова, для того, аби навчати дітей енергоощадності, сюди щоденно привозять групи школярів, які у формі гри вивчають про особливості води та електроенергії, а також проводять досліди, під час яких наочно бачать, як із води утворюється електроенергія. Навчальний центр утримується за рахунок десяти підприємств, що дозволяє зробити його відвідування безкоштовним для всіх охочих.

 

Гідроелектростанція Hunderfossen

Гідроелектростанція Hunderfossen

Очисна станція Frevar

–           У рамках навчального візиту для нас була проведена екскурсія по гідроелектростанції Hunderfossen, де наша група спустилася ліфтом на глибину 50 метрів. Загалом гідроелектростанцій у Норвегії налічується півтори тисячі, що дозволяє 97% електроенергії отримувати з допомогою води. Також на гідроелектростанціях працівники додатково утримують рибні ферми.  Загальні мережі електропостачання перебувають у монополії держави, а от генерацією електроенергії займають близько 150 підприємств. Вартість 1 кВт становить 1 норвезьку крону, що по курсу дорівнює 3,07 гривень. Також нам презентували муніципальну стратегію для підвищення енергоефективності муніципалітету Фредрікстад та здійснили екскурсію до Lisleby Hall – величезного спортивного залу, – розповідає Павло Савечко. –  Для нас була проведена екскурсія на очисну станцію Frevar, яка є у власності муніципалітету  Fredrikstad та обслуговує завод біогазу та місцеву систему опалення. Ми на власні

Очисна станція Frevar

очі побачили, як працює сміттєспалювальне устаткування, адже на заводі здійснюють і сортування, і спалювання. За словами працівників підприємства, попри дотримання усіх вимог  чинного законодавства та використання якісних очисних механізмів, їм нерідко доводиться мати справу із незадоволеними таким сусідством жителями найближчих житлових кварталів.

Під час візиту до Fredrikstad Energy Sales/Smart Energy українці дізналися про співпрацю муніципалітетів Фредрикстад та Хвалер щодо панелей сонячної енергії . Примітно те, що держава дає всі умови для того, щоб норвежці встановлювали сонячні панелі на своїх будинках. А тим, хто встановлює вітряки, що генерують енергію – належать суттєві доплати та пільги  від держави. Зокрема, важливим моментом у цій стратегії є те, що власники сонячних панелей чи вітряків можуть продавати свою електроенергію сусідам. Досить популярною є також дистанційна система управління «Розумний будинок».

Політика уряду спрямована на будівництво виключно пасивних будинків, або будинків класу «Нуль енергія» або «Плюс енергія», тобто таких, в яких тепловий комфорт досягається виключно за рахунок утеплення огороджуючих конструкцій та вентиляції.

Опалення у Норвегії змішане. У будинках можна зустріти і теплові насоси і систему вентиляції із кондиціонуванням, яке взимку використовують для підігріву, а влітку – для охолодження приміщень. Цілком зрозуміло, що у платіжці за комунальні послуги 50%, а то й більше – становить видатки на електроенергію.

Школа Kværnhuset

Окремої розповіді вартує  школа Kværnhuset, побудована за «зеленими» принципами. Вона побудована під гаслом «Школа має повернутися до природи». Відтак, споруджена вона у 2002 із натуральних матеріалів: каменю та дерева, а покрівля вкрита мохом. У холі школи є невеликий потічок, в якому плаває декілька великих яскравих рибин. Опори для стелі виконані із дерев, які тут росли ще до спорудження школи. Їх залишили на місцях, як і великі камені, які слугують і лавками для відпочинку, і столами для школярів. Проектування закладу здійснювалося спільно із вчителями, виходячи із їхніх побажань та потреб учнів. Вже зараз ця школа віднесена до пам’яток архітектури. Тому школа виглядає доволі незвично з огляду на наші стандарти спорудження закладів освіти. До слова, велика увага у школах Норвегії приділяється урокам праці. Як зауважив директор школи Kværnhuset, трудове навчання – це такий ж предмет, як і математика чи фізика. Учні можуть обирати напрям свого навчання самотужки, а результат навчання вимірюється не оцінками, а об’ємом здобутих знань та вмінь. Тому уроків трудового навчання є багато, відтак діти ліплять з глини, шиють, малюють, виготовляють аплікації, і їхні вироби використовуються в якості декору закладу. За словами директора, взаємодія персоналу та учнів побудована таким чином, щоб діти почувалися комфортно, то ж вони  навіть бігають по школі у шкарпетках і це не є чимось дивним. У коридорах школи стоять таці із їжею для школярів- це фрукти, овочі та сендвічі. Словом, робити учням можна все, що завгодно, лише нічого не руйнувати при цьому. Попри те, що школа збудована «в природі», під час її спорудження були реалізовані норми, як для будівництва хокейного стадіону. Втім, і тут окремі школярі знайшли можливість нашкодити: за історію існування школи Kværnhuse чотирьом родинам були виставлені рахунки у розмірі 600 доларів і більше за завдані збитки. Зі слів директора закладу, сьогодні основну проблему становлять емігранти, а їх у школі – близько 20 %.

Загалом з досвіду спілкування із норвежцями, стало зрозуміло, що емігранти, хоч і є основним джерелом приросту населення, є також і чинником основних проблем, руйнування та розхитування традиційних культурних цінностей у Норвегії.

У Норвегії сьогодні також використовуються не відновлювані альтернативні джерела енергії – вугілля, мазут, торф, газ. У відповідності до стратегії розвитку, до 2030 року цій країні планують перейти на 95%  відновлювальних джерел енергії  (гідроелектростанції, сонце, вітряки і біомасу) та скоротити до цього часу викиди СО2 на 50 % в порівнянні з 1990 роком.

Звісно, файному місту важко конкурувати із муніципалітетами однієї із найбагатших держав у світі, але вектор енергоефективності та екології, який ми обрали у Плані дій зі сталого енергетичного розвитку м. Тернополя до 2020 року, повністю відповідає цінностям Європейської спільноти у основній меті зменшення викидів парникових газів.

На думку Павла Савечка у Тернополі в рамках громадського бюджету можна було би розглядати ідею спорудження невеличкого еко-парку із демонстрацією переваг відновлювальних джерел енергії. Такі локації вже є нормою для багатьох муніципалітетів Європи і чудово виконують освітню функцію для сучасної молоді. Доцільно також у закладах освіти починати факультативні заняття з енергоефективності та поступово впроваджувати роздільне сортування сміття.

Bізит відбувся в рамках спільного проекту Асоціації міст України, Асоціації міст Польщі, Норвезької асоціації місцевих та регіональних влад та Асоціації енергоефективних міст України “Польсько-норвезька співпраця для підвищення енергоефективності в Україні” за фінансування EEA Grants and Norway Grants

Тернопіль житлово-комунальний

'